«Посилення протестних настроїв в українському суспільстві»

Центр соціальних досліджень "СОФІЯ"
Науковий підхід в соціології
Центр соціальних досліджень «СОФІЯ» з 5 по 13 жовтня 2017 року провів опитування населення у всіх адміністративних областях України. У Донецькій та Луганській областях опитування проводилося на території, що
контролюється офіційною владою України. У Криму опитування не проводилося.

Всього було опитано 2005 респондентів віком від 18 років і старше. Вибірка опитування репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками. Метод опитування – індивідуальне інтерв'ю («віч-на-віч») за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.
Жовтень 2017 р.
Основні результати опитування
(повні формулювання питань та одномірні розподіли відповідей на питання див. у кінці прес-релізу)
У жовтні відбулося посилення протестних настроїв, зумовлене сезонними економічними факторами, а також ухваленням владою низки непопулярних рішень. Оцінки діяльності керівників держави помітно погіршились.

Переважна більшість (79,0%) опитаних тою чи іншою мірою не схвалює роботу Петра Порошенка на посаді Президента України.
У вересні цей показник складав 74,6%, тобто частка негативних оцінок значимо зросла. Одночасно скоротилася питома вага респондентів, які «повністю схвалюють» або «скоріше схвалюють» роботу Порошенка: з 21,5% респондентів у вересні до 13,2% у жовтні. Причому «повністю схвалюють» діяльність Президента лише 1,6% опитаних. (Не визначилися з відповіддю – 7,8% респондентів).

Оцінка діяльності Прем'єр-міністра також погіршилась.
Роботу Володимира Гройсмана «категорично не схвалює» або «скоріше не схвалює» 77,0% опитаних (у вересні – 74,2%). Причому половина (49,3%) респондентів «категорично не схвалює» роботу глави уряду. Частка позитивних оцінок скоротилася з 20,8% у вересні до 14,8% у жовтні. (Не визначилися з відповіддю – 8,2% опитаних).

Роботу Голови Верховної Ради Андрія Парубія
«категорично не схвалює» або «скоріше не схвалює» 78,2% опитаних (у вересні – 74,2%). Причому «категорично не схвалює» роботу спікера – 51,5% респондентів.

Катастрофа у Калинівці


Нищівного удару по репутації влади завдала катастрофа у Калинівці. У масовій свідомості домінує точка зору, що причинами катастрофи стали злочинні дії посадових осіб або їхня безвідповідальність.
Найчастіше висловлюється думка, що катастрофу спричинив умисний підпал, прагнення посадових осіб приховати певні порушення (вказали 37,4% опитаних). Багато респондентів (30,9%) поділяє точку зору, що пожежа виникла унаслідок недбалості відповідальних осіб і порушення правил зберігання боєприпасів. Тільки 17,5% опитаних вважають, що причиною пожежі на збройних складах стала диверсія, організована військовим противником. (Особливу думку висловили 1,8% респондентів, не визначилися з відповіддю – 12,4%).

Українські громадяни вкрай критично оцінюють те, якою мірою влада забезпечує безпеку населення та попередження надзвичайних ситуацій.
Лише 4,6% опитаних вважають, що влада робить достатньо для забезпечення безпеки населення. Переважна більшість респондентів (90,4%) дотримуються думки, що влада або нічого не робить, або робить недостатньо для забезпечення безпеки громадян. (Не визначилися з відповіддю – 5,0% опитаних).

На часі – люстрація теперішньої влади


Сьогодні чимало громадян вважає, що політиків, які прийшли до влади у 2014 році слід піддати люстрації - відсторонити від керівної посади або заборонити надалі обіймати відповідальні посади в органах влади.
Під час опитування респондентам запропонували вказати, кого із теперішніх або нещодавніх керівників, на їхню думку, слід піддати люстрації. (Респонденти мали обрати з переліку політиків три варіанти). Найчастіше називали таких осіб:

  • Валерія Гонтарева (вказали 37,8% опитаних);

  • Петро Порошенко (36,4%);

  • Арсен Аваков (35,0%);

  • Арсеній Яценюк (29,8%).
Електоральні орієнтації
Криза довіри до влади породжує в суспільстві запит на її оновлення. Сьогодні більшість громадян підтримує ідею проведення позачергових парламентських та президентських виборів. Серед опитаних 55,8% позитивно ставиться до пропозиції розпустити нинішню Верховну Раду і провести позачергові парламентські вибори. Не підтримує цю ідею – 37,4% респондентів (не визначилися з відповіддю – 6,8%).

Також більше половини респондентів (53,1%) підтримують пропозицію провести позачергові президентські вибори. Проти – 38,8% опитаних, не визначилися з відповіддю – 8,1%.

Переважна більшість українських громадян демонструє готовність брати участь у голосуванні, у разі проведення парламентських виборів.
Зокрема, 40,2% респондентів вказали, що «обов'язково будуть голосувати». Крім того, 30,8% опитаних зазначили, що «точно не впевнені, але скоріше будуть голосувати».

Якби на момент опитування відбувалися парламентські вибори (голосування за партійними списками), то найкращі шанси подолати 5-відсотковий бар'єр мали б ВО «Батьківщина», «Опозиційний блок», Блок Петра Порошенка «Солідарність», Об'єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Партія «За Життя», партія «Громадянська позиція», а також ВО «Свобода».

Серед респондентів, які братимуть участь у виборах, мають намір проголосувати…

  • за «Батьківщину» – 12,3% респондентів,

  • за «Опозиційний блок» – 10,9%,

  • за БПП «Солідарність» – 9,1%,

  • за «Самопоміч» – 5,8%,

  • за Радикальну партію Олега Ляшка – 5,1%,

  • за Партію «За Життя» – 4,9%,

  • за партію «Громадянська позиція» – 4,8%,

  • за партію «Свобода» – 4,2%

Інші партії мають менше 2,0% прихильників (у кожному окремому випадку). Зокрема, доволі низьким залишається рівень підтримки партії «Рух нових сил», яку очолює Міхеіл Саакашвілі. На момент опитування за цю партію планували проголосувати 1,9% респондентів (серед тих, хто братиме участь у виборах). Не знаходить відчутної підтримки партійний проект Надії Савченко. За «Громадсько-політичну платформу Н.Савченко» збираються проголосувати 0,5% опитаних.

Погіршення оцінки роботи керівництва країни і посилення протестних настроїв негативно позначилося на ставленні до всіх провладних партій. Зокрема, якщо у вересні за БПП «Солідарність» мали намір проголосувати 10,5% опитаних, то у жовтні помітно менше – 9,1% (серед респондентів, які братимуть участь у виборах).

Якби на момент опитування відбувалися президентські вибори, то найкращі шанси вийти до другого туру мали б Юлія Тимошенко, Петро Порошенко та Юрій Бойко.


Серед респондентів, які братимуть участь у виборах, мають намір проголосувати…

  • за Ю.Тимошенко - 12,9%,

  • за П.Порошенка - 9,9%,

  • за Ю.Бойка - 9,5%.
  • Рівень електоральної підтримки інших кандидатів складає менше 7,0% в кожному окремому випадку.
Показник підтримки П.Порошенка значимо зменшився: з 12,8% у вересні до 9,9% у жовтні (серед респондентів, які братимуть участь у виборах).
Made on
Tilda